У поправках до законопроєкту про локалізацію депутати врахували низку озвучених європейськими партнерами побажань і застережень. Про це повідомив заступник голови комітету Дмитро Кисилевський.
“Найважливіше в тому, що ми послідовно продовжуємо доносити до наших міжнародних партнерів, це те, що економічно слабка Україна не в інтересах наших сусідів і в першу чергу ЄС. При цьому сильна, економічно успішна країна, з розвиненою економікою, яка здатна своєчасно виплачувати свої кредити – в їхніх інтересах. Розраховуємо, що ця позиція буде почута”, – каже народний депутат.
Кисилевський зазначає: попри те, що Євросоюз і посол ЄС в Україні неодноразово виступали проти закону про локалізацію, у ЄС та США застосовуються аналогічні заходи, які пропонуються в законопроєкті.
“Вважаємо, що наші партнери до цього поставляться з розумінням. Крім того, коли Україна підписувала свої найбільш важливі міжнародні угоди – Угода про асоціацію з ЄС, про вступ до СОТ та інші, у країни ще не було тих виняткових обставин, які є зараз. Ідеться про війну, про анексію Росією Криму, про втрату індустріального потенціалу на Донбасі. Ці обставини, безумовно, дають Україні право вести переговори про застосування винятків, які передбачені міжнародними зобов’язаннями. І з цим правом Україна зобов’язана відстоювати свої економічні інтереси”, – зазначив Кисилевський
Також Кисилевський сподівається, що в другому читанні депутати підтримають законопроєкт одностайно. Винятком може стати тільки фракція “Голос”, бо й в першому читанні вони були проти закону о локалізації.
“Комітет економічного розвитку клопотатиме про те, щоб законопроєкт про локалізацію було розглянуто в парламенті якомога швидше”, – резюмував депутат.
Раніше комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку підтримав законопроєкт №3739 про локалізацію до другого читання.
Запропоновані поправки до законопроєкту про локалізацію:
- Уніфіковано рівень локалізації по всіх категоріях товарів. У редакції першого читання до різних видів товарів пропонувалася вимога різного рівня локалізації. У новій редакції вимоги однакові.
- Зменшено початковий і фінальний відсоток. У редакції першого читання вимога локалізації на першому етапі становила 25-45% з подальшим збільшенням з 2024 року. Нова редакція фіксує для першого року вимогу 10% локалізації для всіх видів продукції, із щорічним збільшенням на 5%. Зростання вимоги зупиниться на позначці 40% і буде таким залишатися до кінця 10-річного терміну.
- Не будуть використовуватися коди продукції. У тексті законопроєкту залишаться тільки назви товарів без вказівки числових CPV-кодів. Це зменшить ризики обходу вимог закону при закупівлі тих же товарів під іншими кодами. До переліку товарів до другого читання була додана продукція авіаційної галузі.
- Додано формулу розрахунку визначення локалізації. Народні депутати запропонували чинну формулу оцінки рівня локалізації сільгосптехніки, яка використовується Міністерством економіки з 2017 року і зафіксована постановою Кабінету Міністрів.
- Надано право Кабінету Міністрів за погодженням з профільним комітетом Верховної Ради збільшувати на 10% і зменшувати на 5% вимогу рівня локалізації для окремої категорії терміном на 1 рік. Також Кабмін може пропонувати додатковий перелік товарів, для яких буде визначатися вимога локалізації не вище рівня, встановленого законом на відповідний рік.
Перед цим в Національному агентстві з питань запобігання корупції порекомендували доопрацювати законопроєкт, адже НАЗК знайшло в ньому корупційні ризики. Не в захваті від документу й віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Мовляв, законопроєкт у поточній редакції суперечить міжнародним зобов’язанням України. У Європейському Союзі також попередили про негативні наслідки введення Україною локалізації при держзакупівлях у галузі машинобудування.
