Демонополізація ринку залізничних перевезень є неминучою і в Україні є підґрунтя для того, щоб створити конкурентні умови роботи підприємств залізничного транспорту в майбутньому. Про це в інтерв’ю Магістралі заявив секретар Науково-економічної ради АТ «Укрзалізниця», доктор економічних наук Георгій Ейтутіс. За його словами, в України є три ймовірні моделі розвитку конкуренції у сфері залізничного транспорту.
- Перша модель — конкуренція на ринку, коли одночасно функціонують кілька вертикально інтегрованих залізничних компаній, що є власниками інфраструктури та рухомого складу. За таким принципом функціонують залізниці США та Канади.
- Друга модель — конкуренція на ринку між перевізниками із регульованим доступом до інфраструктури — типова для країн Європейського Союзу. Оператори послуг залізничного транспорту мають рівні умови доступу до інфраструктури, що надається окремою компанією.
- Третя модель — конкуренція за ринок, коли певна компанія на підставі конкурсу отримує право надавати послуги із перевезень упродовж певного періоду. Так працюють залізниці Мексики, Бразилії та Аргентини.
За словами Георгія Ейтутіса, найпривабливіша для України модель – перша, адже вона довела свою ефективність у межах реформування залізниць США завдяки впровадженню Акта Стагерса, основними принципами якого є дерегуляція тарифів, забезпечення взаємного доступу рухомого складу одних залізничних компаній до інфраструктури інших, максимальне спрощення виходу на ринок надання послуг.
Друга ж модель, європейська, за словами науковця, є досить дискусійною, адже її реалізація позначається низкою негативних аспектів. Серед них:
- необхідність спрямування значних інвестицій в інфраструктуру та рухомий склад;
- дискримінація приватних перевізників на етапі складання розкладу руху поїздів;
- складність бюрократичних процедур під час отримання дозволів тощо.
“При цьому необхідно враховувати і суттєві відмінності залізничного транспорту України та країн Євросоюзу — там менша вантажонапруженість (у Німеччині — в 4 рази, у Польщі — в 7 разів) і середня відстань перевезень (в Україні — 544 км, а в країнах ЄС — 200—350 км)”, – зазначив Ейтутіс.
Також науковець звернув увагу на той факт, що рівень тарифів Укрзалізниці є одним із найнижчих у світі — вартість тоннокілометра перевезення вантажів в Україні в 11 разів нижча, ніж у Польщі.
“Інша в ЄС і організація руху вантажних поїздів — вони переважно слідують за розкладом, тоді як в Україні — на вимогу“, – зауважив він.
Щодо третьої моделі, то, на думку науковця, вона недоцільна в Україні, адже така модель використовується в умовах, коли залізничний транспорт займає незначну частку ринку перевезень і присутні альтернативні види транспорту.
Довідково. Закон про залізничні рейси 1980 року (так званий Акт Стагерса .- ред.) – федеральний закон Сполучених Штатів, який значною мірою дерегулював американську залізничну галузь і замінив регуляторну структуру, яка існувала з часу міждержавного комерційного закону 1887 року. Президент Джиммі Картер підписав закон 14 жовтня 1980 року.
